Одна з найпоширеніших пасток у роботі з японськими компаніями — сприймати ввічливість як сигнал інтересу. Тон коректний, формулювання м’які, жодних різких «ні». З європейської або української перспективи це часто виглядає як позитивна динаміка.
Насправді — не обов’язково.
Ключова особливість
Японська ділова мова існує не для фіксації позиції, а для збереження відносин.
Саме тому вона дозволяє завершити розмову коректно, не створюючи конфлікту і не беручи на себе зобов’язань.
Фраза «ми подумаємо» може означати різні речі. В одному випадку — це справжня пауза для внутрішнього обговорення. В іншому — фінальна відповідь, яка більше не потребує продовження.
Де виникає самообман
- Мовчання трактується як «ще не встигли відповісти».
- Коректна реакція сприймається як «їм цікаво, просто вони стримані».
- Відсутність негативу читається як позитив.
У результаті компанія інвестує час, ресурси й енергію в процес, який уже фактично завершився — але без чіткої крапки.
Як читати ситуацію правильно
Розуміння японської комунікації починається не з перекладу слів, а з вміння читати межі: хто говорить, у який момент, після яких аргументів і з якою подальшою поведінкою.
Питання не в тому, що сказали. Питання в тому, чи залишився простір для наступного кроку.
Саме ця уважність дозволяє не наполягати зайвого, не будувати стратегію на хибних сигналах і зберігати гідність з обох сторін.