Більшість проблем у співпраці з японськими компаніями виникають не через слабкий продукт або погані наміри. Причина зазвичай інша — хибні уявлення про те, як тут насправді працює бізнес.
Найнебезпечніше те, що ці помилки не виглядають критичними одразу.
Вони накопичуються — і зрештою призводять до ситуації, де «все було ввічливо», але нічого не відбулося.
Помилка №1: плутати ввічливість із зацікавленням
Коректна комунікація не означає готовність рухатися далі. Часто це просто безпечний спосіб не сказати «ні» прямо.
Помилка №2: намагатися прискорити процес
Поспіх у японському бізнесі майже завжди сприймається як ризик, а не як ефективність. Часті нагадування і тиск на дедлайни швидше заморожують процес, ніж рухають його вперед.
Помилка №3: орієнтуватися на формальні ролі
Контактна особа не завжди є носієм реального впливу. Ключові фігури можуть залишатися невидимими, але саме вони формують позицію.
Помилка №4: вважати логіку універсальною
Те, що виглядає очевидним і вигідним ззовні, може бути неприйнятним через репутаційні або внутрішні ризики, які не проговорюються прямо.
Помилка №5: трактувати мовчання як байдужість
Мовчання може означати аналіз, паузу або завершення процесу. Помилка — не відрізняти ці стани й діяти навмання.
Помилка №6: не бути готовим зупинитися
Бажання домовитися за будь-яку ціну створює дисбаланс ще до початку переговорів. Японська сторона дуже чутлива до залежності й страху втратити можливість.
Підсумок
Моя задача — побачити ці ризики до того, як вони стануть проблемами, і допомогти клієнту не витрачати ресурси там, де результат уже фактично визначений.